НЕБІВОЛОЛ САНДОЗ ТАБ.5МГ+ОНОРІО ТАБ.5МГ № 30

Діюча речовина: nebivolol;

1 таблетка містить небівололу 5 мг у формі небівололу гідрохлориду;

Допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, лактоза, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.

• підвищена чутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату;
• печінкова недостатність або порушення функції печінки;
• гостра серцева недостатність, кардіогенний шок або епізоди декомпенсації серцевої недостатності, що вимагають введення діючих речовин з позитивним ефектом;
• синдром слабкості синусового вузла, в тому числі синоаурикулярная блокада, АВ-блокада II-III ступеня (без штучного водія ритму);
• бронхоспазм і бронхіальна астма в анамнезі;
• нелікована феохромоцитома;
• метаболічний ацидоз;
• брадикардія (до початку лікування частота серцевих скорочень <60 ударів в хвилину);
• артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск <90 мм ртутного стовпа);
• тяжкі порушення периферичного кровообігу.

Для дорослих пацієнтів доза становить 5 мг (1 таблетка) небівололу на добу. Препарат можна приймати під час їжі, бажано в один і той же час. Гіпотензивний ефект проявляється через 1-2 тижні лікування, але іноді оптимальна дія спостерігається лише через 4 тижні.

Вагітні

Препарат слід призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Діти

Дослідження щодо застосування препарату дітям і підліткам не проводилися, тому для цієї вікової групи препарат не рекомендується.

Водії

З обережністю.

При передозуванні β-адреноблокаторів спостерігаються: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, гостра серцева недостатність.

Лікування передозування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля і проносних засобів. Штучна вентиляція легенів також може знадобитися. Рекомендується контроль рівня глюкози в крові. При необхідності проводиться інтенсивна терапія в умовах стаціонару: при брадикардії і підвищеної ваготонії - введення атропіну, при гіпотензії і шоку - введення плазмозамінників і катехоламінів. β-блокуючу дію можна припинити повільним внутрішньовенним введенням ізопреналіну гідрохлориду, починаючи з дози 5 мкг / хвилину, або добутаміну, починаючи з дози 2,5 мкг / хвилину, до досягнення очікуваного ефекту. У резистентних випадках ізопреналін можна комбінувати з допаміном. Якщо наведені заходи не допомагають, призначають глюкагон з розрахунку 50-100 мкг/кг. Якщо потрібно, ін'єкцію можна повторити протягом години та, при необхідності, провести інфузію глюкагону із розрахунку 70 мкг/кг / год. В екстремальних випадках проводять штучну вентиляцію легенів та підключення штучного водія ритму.

• З боку психіки: нечасто - нічні кошмари, депресія.
• З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, парестезії; дуже рідко - непритомність.
• З боку органів зору: нечасто - порушення зору.
• З боку дихальної системи: часто - задишка; нечасто - бронхоспазм.
• Шлунково-кишковий тракт: часто - запор, нудота, діарея; нечасто - диспепсія, метеоризм, блювання.
• З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто - свербіж, еритематозний висип; дуже рідко - загострення псоріазу; невідомо - кропив'янка.
• З боку серцево-судинної системи: нечасто - брадикардія, серцева недостатність, уповільнення АВ-провідності / АВ-блокада, артеріальна гіпотензія, посилення переміжної кульгавості.
• Загальні порушення і реакції в місці введення: часто - підвищена стомлюваність, набряки.
• З боку імунної системи: невідомо - ангіоневротичний набряк, гіперчутливість.
• З боку репродуктивної системи: нечасто - імпотенція.

Спільне застосування не рекомендується зантиаритмічними лікарськими засобами I класу (хінідин, гідрохінідин, цібензолін, флекаїнід, дизопірамід, лідокаїн, мексилетин, пропафенон), оскільки може посилитися дія на АВ-провідність і збільшитися негативний інотропний ефект.

Зберігати при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.